Розлад шлунка у собак є симптомом багатьох захворювань — інфекційних та неінфекційних хвороб шлунково-кишкового тракту, печінки, отруєнь, гельмінтозів та інших інвазійних процесів. Також пронос може бути наслідком банального перегодовування, різкої зміни корму або порушення дієти.
Якщо ви вперше відзначили у своєї собаки м’який стілець, згадайте — що їла собака в цей день і напередодні? Чи немає у неї звички «підбирати» на прогулянці? Чи не балують собаку ваші домочадці годуванням «людськими» ласощами? У будь-якому випадку варто посадити собаку на голодну дієту як мінімум на 8 годин, виміряти їй температуру і уважно вивчити на предмет інших симптомів — млявості, витікань з очей і носа, наявності блювоти. Якщо температура не вище норми, і в цілому собака має здоровий вигляд, ви можете самостійно застосувати такі адсорбенти, як ентеросгель або активоване вугілля. У собаки завжди повинна бути свіжа вода у вільному доступі, адже один з наслідків проносу у собак — зневоднення.
Якщо ви помітили такі симптоми, як підвищення температури, блювота, виділення з очей або носа собаки — негайно доставте собаку до лікаря. Ці та інші симптоми можуть говорити про тяжкі інфекції — чумі м’ясоїдних, ентериті, вірусному гепатиті. Оглянувши тварину, ветеринарний лікар призначить необхідні мікробіологічні дослідження, на основі їх даних поставить діагноз і підбере коректну схему лікування собаки.
Особливо пильно потрібно стежити за станом цуценят і нещеплених молодих собак, так як вони набагато більш сприйнятливі до інфекційних захворювань, ніж дорослі щеплені тварини. У щенят діарея призводить до зневоднення дуже швидко, тому від того, наскільки скоро ви доставите цуценя до лікаря, залежить не просто його здоров’я, але і часто життя.
Понос у собаки може бути і наслідком порушень функцій печінки або підшлункової залози. У цьому випадку ветеринарний лікар швидше за все визнає необхідним провести клінічні дослідження крові, щоб встановити діагноз з максимальною точністю.
Важливу роль у житті собаки відіграє виховання — собака, якої не відучили в дитинстві підбирати на вулиці або тягати їжу зі столу вдома, регулярно буде страждати від розладів травлення. Ветеринарні лікарі категорично не радять власникам собак самостійно застосовувати антибіотики для лікування проносу у їх вихованців.
Антибіотик — це сильнодіючий препарат, який повинен бути призначений за результатами мікробіологічних досліджень і оцінки стану тварини лікарем. Неправильно підібраний антибіотик може не набути потрібної дії на конкретного збудника і при цьому дати масу побічних ефектів. Давши собаці «таблетку за порадою друзів», ви ризикуєте змастити клінічну картину, змінити симптоми і тим самим тільки утруднити роботу лікаря — постановку діагнозу і лікування.
